Наш внесок до опитувальника CSDDD: Безпека - не географічний критерій

В серпні 2026 року Sustainability Scorex подав офіційний внесок до публічної консультації Європейської Комісії щодо Настанов до Директиви про належну перевірку у сфері сталого розвитку (CSDDD) - привнісши український досвід належної перевірки в умовах війни безпосередньо в регуляторну дискусію ЄС.

Безпека - не географічний критерій. Це головний меседж, який Sustainability Scorex подала до публічної консультації Європейської Комісії щодо CSDDD.

Ми вдячні за це відкрите вікно можливостей - не лише тому, що Україна є зоною, ураженою конфліктом, та зоною високого ризику (CAHRA), а й тому, що ми перебуваємо в середині системної трансформації, тоді як рамки сталого розвитку та належної перевірки (DD) ще недостатньо еволюціонували, щоб відображати цю нову реальність.

1. Safety більше не обмежується охороною праці в межах виміру Social. Відповідно до настанов UNDP, посилена належна перевірка з прав людини застосовується всюди, де бізнес працює в умовах нестабільності та волатильності, - а не лише під час збройних конфліктів. Румунський бізнес неодноразово стикався з проникненням дронів; Іспанія та Португалія пережили блекаути у 2025 році; Польща та країни Балтії працюють в умовах підвищених геополітичних ризиків. Як наслідок, частина бізнесу в ЄС уже сьогодні працює в умовах підвищеного ризику, навіть якщо формально не розташована в CAHRA.
   ‍
2. Safety відображає стійкість, яка в CAHRA є життєвою необхідністю: переносні заправні пункти, розосередження складів, щоб уникнути втрати всього одразу, а також час, здатність і частота відновлення - без перенапруження людей. McDonald’s сім разів відновлював роботу свого ресторану на Лук’янівці в Києві із середнім часом відновлення 3–5 днів після ракетних атак.
   Стійкість стає вимірюваним визначником тяжкості впливу в CAHRA.
   ‍
3. Для CAHRA Настанови мають чітко зазначити, що зовнішня безпекова ситуація є фактором в оцінці тяжкості впливу на людей. Компанія не може контролювати саму загрозу, але вона контролює експозицію та захист присутніх людей. У воєнний час, коли державні системи працюють на межі, стійкість бізнесу стає дієвою лінією захисту людей. Поза межами передбаченої законом підтримки - якої зазвичай недостатньо і яка є неефективною - український бізнес виплачує кошти родинам загиблих на фронті працівників, керуючи людськими наслідками загрози, якої він не створював (навіть якщо повістку працівнику вручив роботодавець).
   У цьому контексті практика також виходить за межі чинного визначення відшкодування (remediation), яке охоплює шкоду, спричинену бізнесом або таку, до якої він долучився.

4. Розуміння вразливості також потребує еволюції. Ветеран із ПТСР переживає повітряну тривогу інакше, ніж людина без бойового досвіду. Працівник із протезом має цілком інший евакуаційний профіль -навіть без офіційно визнаного статусу інвалідності. Окремі групи - як-от працівники, що були в полоні, та їхні родини - залишаються неврахованими.
   ‍
5. Наш досвід впровадження HRDD у компанії з понад 50 000 працівників у 24 країнах і 9 бізнесах показав, що найбільший виклик - часто не пріоритизація ризиків, а виявлення прихованих. В Україні сотні тисяч людей перебувають поза видимим ринком праці через мобілізацію, і це невидимо для стандартних аудитів.
   Це не є суто українською специфікою. Та сама динаміка виникає всюди, де ринки праці змінюються через переміщення населення, демографічний тиск чи швидкі галузеві зрушення.

6. Сектор defence tech більше не є політичною темою - це один із найшвидше зростаючих приватних секторів у Європі (фінансування європейського defence tech зросло на 55% рік до року, до 8,7 млрд доларів). Ігнорування цієї галузі в настановах щодо DD просто залишить її ризики некерованими.
   ‍
7. Насамкінець: відсутність комунікації сама по собі є формою комунікації. У CAHRA нерозкриття інформації часто є свідомим рішенням щодо зниження ризику, а не провалом у звітуванні.

Більше в документі, відправленому Європейській комісії в межах опитувальника CSDDD.